Відставка залужного

Illustration

Відставка залужного

Здається, ми усі довго сподівалися, що цього не трапиться, але відставка Залужного трапилася. Повірити у те, що такий напружений для ЗСУ момент вона була «добровільною» важко. Варто віддати залізному генералу належне, навіть у таких неоднозначних умовах, особисто він зробив зі своєї сторони усе, аби зберегти єдність країни.
Якщо єдність залишається пріоритетом для Залужного, то має залишатися пріоритетом і для нас.
Та це не значить, що із даної ситуації не слід робити висновків. У своєму зверненні, щодо відставки Залужного, Зеленський намагався покласти на уже колишнього головнокомандувача відповідальність за відсутність обіцяних президентом перемог. Це звинувачення можна прочитати у наступних словах: «На жаль не змогли досягти цілей нашої держави на землі. Ми маємо чесно говорити, відчуття стагнації саме на південних напрямках та складнощі в боях на Донеччині вплинули на суспільний настрій».
Це звинувачення не є справедливим.
Коли Залужний пропонував свій варіант розвитку подій на південному напрямку, то мова йшла про контрнаступ, і головнокомандувач чесно окреслив, які ресурси були для цього потрібні. Залужний вказав нашим західним партнерам на обмежену у часі можливість, що була на жаль змарнована. Наступ від контрнаступу відрізняється позицією, у якій знаходяться ворожі війська. Якщо вам вдалося випередити ворога чи перехопити ініціативу (як ну нашому випадку), відкривається можливість бити ворога у вразливій атакуючій формації. Через крайнє затягування процесу поставок, які до того ж покривали лише частину потреб операції, замість контрнаступу ми отримали наступ. Замість використати шанс, що відкривався нам завдяки перехопленій ініціативі, ми змушені були чекати, поки ворог окопається та замінує підходи до своїх позицій.
Важко винити Залужного в упущеному шансі. Це не він домовлявся із нашими партнерами… а якраз Зеленський.
Ми всі в курсі, що поставлені військові задачі не були виконані. При цьому до Залужного немає претензій ні у військових, ні у експертів, ні у нашого громадянського суспільства. Навпаки, люди вдячні йому, що він не розмінював людей на задачі у жуковському стилі.Залужний переграв противника, що мав колосальну кількісну і технічну перевагу. Чи міг би хто подумати ще декілька років тому, що наступ Росії закінчиться не «Києвом за три дні», а поступовим переходом до армії дронів? Оборона України назавжди лишиться однією із найбільш вражаючих сторінок світової мілітарної історії. Що ж до «впливу на суспільний настрій», то задача армії – захищати, а не радувати суспільство.
Звернімо увагу на час цієї відставки. Армія страждає від снарядного голоду, ситуація під Авдіївкою наближається до критичної, Росія поступово розвиває наступ. При цьому армія знаходиться у стані переходу на нову тактику бою із усе більш активним застосуванням дронів. Критичні проблеми армії пов’язані із блокуванням американської допомоги, та політичними іграми Орбана. Військове керівництво недоцільно винити у проблемах, що мають політичну природу.Для армії такий час не найзручніший в плані кадрових перестановок, за те, з точки зору політичного моменту, цей час вигідний для президента. Якщо в подальшому українська армія зможе досягти чергових успіхів, то вікно можливостей для відставки Залужного буде пропущене. На цьому фоні популярності набирає теорія, ніби Зеленський відправив Залужного у відставку через заздрість до його рейтингу. Зазирнути президенту у голову я не можу, а оперувати спекуляціями не збираюся. Я звертаю увагу на цю підозру з іншої причини – офіс президента не може скомунікувати вагомі та прийнятні для суспільства причини відставки. Натомість на Залужного намагаються «повісити» стагнацію на фронті.   Очевидно, що жертвувати обороноздатністю крани заради власних рейтингів – недопустимо.
Залишається хіба сподіватися, що дії президента були продиктовані реальними стратегічними міркуваннями. Звісно, як Верховний головнокомандувач він має значно більш повний доступ до інформації щодо стану армії та фронту тому неможливо виключати, що для кадрових рішень президента були реальні важливі причини. Поки що, цього неможливо ні спростувати, ні підтвердити. Поки що. Однозначно лиш те, що причиною для такої відставки мають бути саме стратегічні, а не соціологічні міркування. Добре вже те, що замінить Залужного Сирський, а не Буданов. Не хотілося б вести війну із розрахунку, що «в Росії скоро скінчяться ракети». Я не вважаю, що відставка Залужного призведе до якихось катастрофічних наслідків на фронті, Сирський – командувач, компетенція якого не викликає найменших сумнівів, а проведені ним операції залишаться в історії військової справи. До того ж, що дуже важливо, Сирський уже в курсі оперативної ситуації на фронті, тому кадрові ротації керівництва ЗСУ не мають привести до небезпечних епізодів управлінського хаосу. Особисто я стурбований відставкою Залужного не тому, що не довіряю Сирському, а тому, що не довіряю Зеленському. Як мінімум у цьому епізоді, його мотивація викликає питання. Зараз, як ніколи важливо уникати політичних криз та зберігати єдність країни. Але чи дії президента спрямовані на запобігання такій кризі, коли він відправляє у відставку людину, що користується найбільшою довірою у країні?
Таке враження, що для президента, збереження єдності є засобом уникнення наслідків своїх політичних рішень, а не мотивацією їх прийняття.  
Зі слів Зеленського, ця відставка: «Не про прізвища і тим більше не про політику, це про систему нашої армії, про менеджмент у збройних силах України та про залучення досвіду бойових командирів цієї війни». А що, Залужний якось заважав залучати цей досвід? Чому таке важливе питання президент пояснює розмитими натяками і непрямими звинуваченнями? Формула із розділенням політичного та військового керівництва діяла ефективно. Рішення Зеленського спрямоване на їх об’єднання. Яким би Сирський не був командувачем, але сам факт нинішньої кадрової ротації ставить його у більш залежне від президента становище. Навряд чи зараз хороший час вплутувати військове керівництво у рейтингові політичні ігри.  Необхідність кардових ротацій і справді назріла… Але український народ очевидно волів би відставки Єрмака, а не Залужного.

ІНШІ ДОПИСИ
Illustration

залиште свій відгук

Дякую за ваш відгук!

Вашу думку тут цінують!

Can't send form.

Please try again later.

Illustration