Журналісти не експерти

Illustration

ЖУРНАЛІСТИ НЕ ЕКСПЕРТИ

Існує категорія журналістів із репутацією найменш компетентних у сфері, про яку вони пишуть. Ця категорія – ігрові журналісти. Спільнота геймерів давно уже боки надриває із професійних журналістів, яким доручили огляди відеоігор. Вони вміють писати, але не вміють грати. Як наслідок, вони не розуміють про що пишуть, хоча й пишуть про це красиво. І ще, вони схильні оцінювати ігри не з точки зору ігроладу, а з точки зору відповідності власним політичним уподобанням. Тож нічого дивного, що замість них гравці орієнтуються на огляди ігроманів, що стали блогерами.

Дивно інше, чому ми такі впевнені, що у політиці, економіці, міжнародних відносинах, військовій справі, культурі, історії чи будь-якій іншій науці журналісти розбираються краще?

Ці журналісти, так само як ігрові, вміють красиво писати. Просто їхній читач гірше розбирається у військовій справі та політиці, аніж у іграх.
Висвітлення війни в Україні на Заході виразно показало, наскільки спрощеним та короткозорим буває розуміння професійних журналістів, навіть найвідоміших видань із найвищими стандартами журналістики. Нам це видно, бо з України видніше. Ми із вами опинилися у ситуації геймерів, що знають предмет статті краще за журналіста.

За те, журналісти вміють привертати увагу гучними заголовками та подавати матеріал максимально залучаючи емоції. Вони вміють створювати «емоційні гойдалки», навіть якщо починають суперечити самим собі уже наступного тижня. Вони вміють створювати новину там, де її немає, бо ж газети виходять щодня, а не лиш тоді, коли події відбуваються.
Робота журналістів – дуже важлива, вони висвітлюють події, що могли би лишитися поза увагою суспільства, деякі проводять реальні професійні розслідування, усі вони стоять на сторожі свободи слова. Але читачі в свою чергу мають не забувати у чому саме полягає робота журналіста, які обов’язки на нього покладені.

Рівно так само, як журналіст не є експертом, експерт не є журналістом і не має прямого доступу до великих медіа.

Безперечна цінність якісної журналістики у тому, аби надавати голос людям, які дійсно мають що сказати. До того ж, завжди виключення, у будь-якій сфері, навіть якщо у рамках виключення, з’являються журналісти досвід яких зрештою дає їм експертний рівень розуміння. Питання у тому, аби глядач і читав не забував про власну медіа грамотність.

Журналісти поставлені в умови, коли велика кількість контенту винагороджується краще за високу якість контенту.

Сучасна журналістика має вирішити багато проблем, від засилля джинси і пропаганди, до умов інформаційного простору, сформованого алгоритмами. Ці проблеми породжують кризу довіри, що лежить в основі нинішньої епохи постправди. Ця криза не може і не має бути вирішена за рахунок сліпої довіри з боку споживача. Навпаки, лише зростання вибагливості та медійної грамотності громадянського суспільства може примусити медіа підняти стандарти сучасної журнаслістики.

ІНШІ ПУБЛІКАЦІЇ
Illustration

залиште свій відгук

Дякую за ваш відгук!

Вашу думку тут цінують!

Can't send form.

Please try again later.

Illustration